Suchergebnisse

The article examines the theoretical and conceptual aspect of the models of interaction between civil and political society. The purpose of this article is to analyze the scientific studies of the political dimension of civil society and to identify models of interaction between civil and political society in the concepts of representatives of political science from nineteenth to twenty-first centuries.To analyze the political dimension of civil society have been used mainly works of S.Peregudov, Y. Zhilin, I. Kravchenko, A. Butenko, O. Mironov, I. Yarulin.The works of A. de Tocqueville, A. Gramsci, L. Althusser, J. Cohen and E. Arato have been used to distinguish contemporary models of interaction between civil society and political society.In the course of the conducted research it was established that for quite a long period of time civil society was treated as a special non-state sphere of public life, an alternative to the state system of government. However, a growing number of scholars are beginning to focus on the political phenomenon of civil society.From the nineteenth century more and more scholars are paying attention to the need for a separation of the concept of «political society» and models of its interaction with civil society.The theoretical and conceptual analysis of the interaction between civil society and political society makes it possible to distinguish several classifications of models of their interaction.Within the chronological aspect and cultural and historical traditions, French (A. de Tocqueville, L. Althusser), Italian (A. Gramsci) and American (J. Cohen and E. Arato) models of interaction between civil and political society are distinguished.In the quantitative aspect, we can distinguish between three-membered (A. Gramsci, A. de Tocqueville, L. Althusser) and five-membered (J. Cohen and E. Arato) interaction models.Finally, when we focusing on the coexistence criterion, a third classification of interaction models should be highlighted: – the model of interaction in which political society mediates between the state and civil society (J. Cohen and E. Arato); – the model of interaction in which political society actually identifies with the state (A. de Tocqueville, A. Gramsci, L. Althusser). ; У статті розглядається теоретико-концептуальний аспект моделей взаємодії громадянського та політичного суспільства. Метою даної статті виступає аналіз наукових досліджень політичного виміру громадянського суспільства та виокремлення моделей взаємодії громадянського та політичного суспільства в концепціях представників політичної науки ХІХ-ХХІ ст.Для аналізу політичного виміру громадянського суспільства використані, головним чином, праці С.П.Перегудова, Ю.Жіліна, І.І.Кравченко, А.П.Бутенко, О.В.Міронова, І.Ф.Яруліна. Для виокремлення сучасних моделей взаємодії громадянського суспільства та політичного суспільства використовувалися праці А. де Токвіля, А.Грамші, Л. Альтюсера, Дж. Коена та Е. Арато.В ході проведеного дослідження встановлено, що досить тривалий період часу громадянське суспільство трактувалося як особлива позадержавна сфера суспільного життя, альтернатива державній системі управляння. Однак, поступово все більша кількість науковців розпочинає акцентувати увагу на питанні політичного феномену громадянського суспільства.Розпочинаю з ХІХ ст. все більше уваги науковців приділяється питанню необхідності окремого виділення поняття «політичного суспільства» та моделей його взаємодії з громадянським суспільством.Здійснений теоретико-концептуальний аналіз взаємодії громадянського суспільства та політичного суспільства дозволяє виділити кілька класифікацій моделей їхньої взаємодії.В рамках хронологічного аспекту та культурно-історичних традицій розрізняють: французьку (А.де Токвіль, Л.Альтюсер), італійську (А.Грамші) та американську (Дж. Коен та Е. Арато) моделі взаємодії громадянського та політичного суспільства.При виділенні кількісного аспекту ми можемо розрізняти трьохчленну (А. Грамші, А. де Токвіль, Л. Альтюсер) та п'ятичленну (Дж. Коен та Е. Арато) моделі взаємодії.І нарешті, при акцентуванні уваги на критерію співіснування, варто виділити третю класифікацію моделей взаємодії: модель взаємодії за якої політичне суспільство виступає посередником між державою та громадянським суспільством (Дж. Коен та Е. Арато); модель взаємодії за якої політичне суспільство фактично ототожнюється з державою (А. де Токвіль, А.Грамші, Л. Альтюсер).

The article examines the theoretical and conceptual aspect of the models of interaction between civil and political society. The purpose of this article is to analyze the scientific studies of the political dimension of civil society and to identify models of interaction between civil and political society in the concepts of representatives of political science from nineteenth to twenty-first centuries.To analyze the political dimension of civil society have been used mainly works of S.Peregudov, Y. Zhilin, I. Kravchenko, A. Butenko, O. Mironov, I. Yarulin.The works of A. de Tocqueville, A. Gramsci, L. Althusser, J. Cohen and E. Arato have been used to distinguish contemporary models of interaction between civil society and political society.In the course of the conducted research it was established that for quite a long period of time civil society was treated as a special non-state sphere of public life, an alternative to the state system of government. However, a growing number of scholars are beginning to focus on the political phenomenon of civil society.From the nineteenth century more and more scholars are paying attention to the need for a separation of the concept of «political society» and models of its interaction with civil society.The theoretical and conceptual analysis of the interaction between civil society and political society makes it possible to distinguish several classifications of models of their interaction.Within the chronological aspect and cultural and historical traditions, French (A. de Tocqueville, L. Althusser), Italian (A. Gramsci) and American (J. Cohen and E. Arato) models of interaction between civil and political society are distinguished.In the quantitative aspect, we can distinguish between three-membered (A. Gramsci, A. de Tocqueville, L. Althusser) and five-membered (J. Cohen and E. Arato) interaction models.Finally, when we focusing on the coexistence criterion, a third classification of interaction models should be highlighted: – the model of interaction in which political society mediates between the state and civil society (J. Cohen and E. Arato); – the model of interaction in which political society actually identifies with the state (A. de Tocqueville, A. Gramsci, L. Althusser). ; У статті розглядається теоретико-концептуальний аспект моделей взаємодії громадянського та політичного суспільства. Метою даної статті виступає аналіз наукових досліджень політичного виміру громадянського суспільства та виокремлення моделей взаємодії громадянського та політичного суспільства в концепціях представників політичної науки ХІХ-ХХІ ст.Для аналізу політичного виміру громадянського суспільства використані, головним чином, праці С.П.Перегудова, Ю.Жіліна, І.І.Кравченко, А.П.Бутенко, О.В.Міронова, І.Ф.Яруліна. Для виокремлення сучасних моделей взаємодії громадянського суспільства та політичного суспільства використовувалися праці А. де Токвіля, А.Грамші, Л. Альтюсера, Дж. Коена та Е. Арато.В ході проведеного дослідження встановлено, що досить тривалий період часу громадянське суспільство трактувалося як особлива позадержавна сфера суспільного життя, альтернатива державній системі управляння. Однак, поступово все більша кількість науковців розпочинає акцентувати увагу на питанні політичного феномену громадянського суспільства.Розпочинаю з ХІХ ст. все більше уваги науковців приділяється питанню необхідності окремого виділення поняття «політичного суспільства» та моделей його взаємодії з громадянським суспільством.Здійснений теоретико-концептуальний аналіз взаємодії громадянського суспільства та політичного суспільства дозволяє виділити кілька класифікацій моделей їхньої взаємодії.В рамках хронологічного аспекту та культурно-історичних традицій розрізняють: французьку (А.де Токвіль, Л.Альтюсер), італійську (А.Грамші) та американську (Дж. Коен та Е. Арато) моделі взаємодії громадянського та політичного суспільства.При виділенні кількісного аспекту ми можемо розрізняти трьохчленну (А. Грамші, А. де Токвіль, Л. Альтюсер) та п'ятичленну (Дж. Коен та Е. Арато) моделі взаємодії.І нарешті, при акцентуванні уваги на критерію співіснування, варто виділити третю класифікацію моделей взаємодії: модель взаємодії за якої політичне суспільство виступає посередником між державою та громадянським суспільством (Дж. Коен та Е. Арато); модель взаємодії за якої політичне суспільство фактично ототожнюється з державою (А. де Токвіль, А.Грамші, Л. Альтюсер).